-

-

Дайджест новин


















 У Великовисківській ЗШ І-ІІІ ст. відбулася лінійка-реквієм " Вічна пам"ять замореним голодом", підготовлена вчителем історії Балануцою Л.Л. та учнями 10 класу.
 Їм – неоплаканим і невідспіваним. Їм – похованим без труни й молитви, позбавленим могили й шани – присвячувалася лінійка. Жоден  присутній у залі не залишився байдужим до проникливих слів, сказаних зі сльозами на очах учнями та вчителем.




Відкриття меморіальної дошки Нароженку Миколі Володимировичу











 
  Сьогодні, 1 вересня, двері школи гостинно відчинилися перед школярами. Адже учні, вчителі,батьки з нетерпінням чекали свята Знань. Усі діти за літо підросли, посерйознішали.Весь шкільний колектив радо прийняв у свою велику сім"ю маленьких першокласників, випускникам побажав наснаги, терпіння й віри у свої сили. Зі святом, рідна школо!!!






Шановні колеги, учні, батьки!
       Вітаю Вас із чудовим хвилюючим святом - Днем знань!
Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам - до своєї другої домівки - у школи та вузи.
Саме в День знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів і викладачів, їхню неоціненну роботу розуму й серця. Щиро дякуємо Вам, дорогі наші вчителі, - ми завжди залишаємося вашими учнями!
Усім, хто в цей день прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаю досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокласникам - ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна!
Щасти Вам!




Івана Купала
На Івана Купала  
7 липня — один із найдивовижніших, найзагадковіших свят. З особливим трепетом завжди очікували на це свято юнаки та дівчата. Адже всі вони щиро вірили, що в ніч з 6 на 7 липня можна дізнатися про свою долю, чи будеш наступного року в парі, чи суджено тобі вийти заміж, одружитися...

Традиційно починалися святкування ввечері 6 липня. Дівчата споряджали опудало Марени і починали водити навколо неї хороводи, співали жартівливі пісні. Невдовзі з'являлося парубоцтво. Юнаки забирали Марену — і дівчати були вимушені робити іншу, ще кращу. Коли їм вже набридало водити хороводи і співати, дівчата кидали опудало у воду.

Цим часом хлопці робили інше опудало — Купала. Біля нього розпалювали велике вогнище. Згодом, коли до юнаків приєднувалися дівчата, розпочиналися святкові ігри.
Вважалося, що пара закоханих обов'язково повинна перестрибнути через багаття, тримаючись за руки і не розриваючи їх. І тоді вони неодмінно скоро одружаться й житимуть разом усе життя. Крім того, здавна вірили, що у такий спосіб можна очистити свою душу.

І куди ж без ворожінь? Вже геть пізно ввечері дівчата пускали на воду зарані сплетені вінки. Кожна з дівчат намагалася, щоб її вінок був найкращим і обов'язково відрізнявся від інших. Для цього вплітали яскраву велику квітку або свічку. А кожен з хлопців на протилежному березі намагався спіймати вінок своєї коханої. Це був ще один знак, що бути їм у парі все життя.

Незмінним символом купальської ночі є квітка папороті. Найвідважніші юнаки вирушали опівночі до лісу з надією побачити цю квітку і зірвати її.


Зі святом, шановні українці!




Школо, до побачення! Здрастуй, тепле літо!



"Вишиванка об"єднує!"
21 травня - День вишиванки
Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковили.
Моя сорочка - вишиванка
 Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ , простори,
По лівій , правій стороні.
Червоно - чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.

Традицій пласт , легенди роду,
Духовний символ , оберіг,
Калини кущ, дівочу вроду
 На полотні все хтось зберіг.
Прості орнаменти народні,
Тягучі, як пісні з степів.
Все актуально і сьогодні,
Хоча й прийшли з далеких днів.
                               
                                    

                               День Матері

                                                Як ти часто зайнятий лиш собою -
                                               Своїми радощами, своєю любов’ю!
                                               А десь поруч по хаті та ходить мати,
                                               Ладна тебе й диханням зігрівати.
 Глянеш нишком - і душу тобі обпалить 
 Її тиха, натомлена сивина.
                                               То - невдачі твої, і злети, й провали…
           Ти молись їй: не вічна ж вона.
    










ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА

Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки 

Засіють щоки та носи, 
Чи розщебечуться
Ще зранку птахи на різні голоси.
 А вчора...
Вчора... 
Що й казати!                                                      
Всі веселилися
До сліз.
Славко -
Дражнило й задирака-
Наталці проліски приніс!..
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
                                  А. Костецький

Немає коментарів:

Дописати коментар